«Ліверпуль» – один із найстаріших і найбільш титулованих англійських клубів, який має величезну кількість уболівальників у всьому світі. Команда була заснована в 1892 році і свою назву отримала на честь однойменного міста, де вона і розташовується.
Перші роки існування команди
Клуб досить швидко став сильним не тільки на місцевому рівні, а й у всій Англії. Вже під кінець XIX століття команда зуміла міцно закріпитися в Першому дивізіоні. Нове ж століття «Ліверпуль» розпочав із завоювання чемпіонського титулу в сезоні 1900/01. Цим команда немов заклала основу для старту тріумфальної для себе епохи.
На початку 1900-х років і до Першої світової війни «Ліверпуль» також був серед флагманів англійського футболу. Він зумів виграти ще один раз чемпіонат, а також уперше у своїй історії вийшов до фіналу національного Кубка.
Перші післявоєнні розіграші теж виявилися для «червоних» досить успішними. Так, клуб зумів двічі поспіль виграти чемпіонат у 1922 і 1923 роках. Однак потім результати команди помітно погіршилися. «Ліверпуль» поступово перетворився на середняка чемпіонату. Так тривало аж до Другої світової війни. Після її закінчення команда знову виграла чемпіонський титул уже 1947 року.
Однак у цілому цей період складно назвати для клубу успішним. Більше того, на початку 1950-х команда навіть залишила елітний дивізіон.
Підйом до вершин
Кардинальні зміни у клубі відбулися з призначенням на посаду його менеджера Білла Шенклі. Під керівництвом молодого фахівця ФК «Ліверпуль» досить швидко повернувся в еліту англійського футболу. Саме з ім’ям Шенклі пов’язаний вихід «червоних» на якісно новий рівень. Під його управлінням команда зуміла виграти перший для себе Кубок Англії 1963 року. На наступний сезон «Ліверпуль» уже завоював золоті медалі в національній першості. Вперше за 17 років.
Білл Шенклі
Поступово клуб перетворювався на гранда не тільки за англійськими, а й міжнародними стандартами. Так, «Ліверпулю» вдалося завоювати Кубок УЄФА в 1973 році. Після виграшу КА в наступному сезоні Шенклі вирішив піти з посади наставника.
Золоті часи «Ліверпуля»
Однак звільнення фахівця, який давно працював із клубом, не позначилося на ньому негативно. Новим наставником став Боб Пейслі, і саме під його керівництвом почалася «золота ера» для «мерсисайдців». Команда зуміла впевнено домінувати на внутрішній арені. Саме під керівництвом Пейслі клуб уперше зумів виграти Кубок європейських чемпіонів 1977 року. У наступному сезоні «Ліверпуль» повторив свій тріумф.
Разом із Пейслі команда виграла ще один КЄЧ в 1981 році, а через 2 роки легендарний наставник залишив свій пост.
Гравці «Ліверпуля» з Кубком Чемпіонів, 1981 р.
Втім, це не завадило «Ліверпулю» ще раз завоювати нагороду 1984-го і дійти до фіналу в 1985 році. Однак вирішальний матч КЄЧ того сезону був затьмарений трагедією, в результаті якої загинули десятки уболівальників. Це трапилося з вини англійських фанатів, через що місцеві клуби були на 5 років (а «Ліверпуль» узагалі на 6) відсторонені від міжнародних змагань.
У кінці 1980-х клуб завоював ще кілька чемпіонських титулів, а в останній раз тріумфував у Першому дивізіоні 1990 року. Подальші події для «Ліверпуля» складалися не найкраще. Поступово набирали сили головні конкуренти команди. Через це за 1990-ті команда виграла лише кілька внутрішніх Кубків.
«Ліверпуль» у XXI столітті
Ситуація трохи покращилася з приходом на тренерський місток Жерара Ульє. Так, у сезоні 2000/01 «червоні» завоювали відразу 3 нагороди:
- Кубок Ліги;
- Кубок Англії;
- Кубок УЄФА.
У ті роки клуб був максимально близький до завоювання чемпіонського титулу, але вище другого місця йому піднятися не вдавалося.
Нова глава в історії команди почалася з призначенням на посаду наставника Рафаеля Бенітеса. За його керівництва клуб уперше більш ніж за 20 років зумів виграти Лігу чемпіонів. Однак справи в АПЛ мали перемінний успіх. Наприклад, у тому ж 2005 році, коли команда тріумфувала на міжнародній арені, вона посіла лише 5 місце в чемпіонаті. Надалі «Ліверпуль» видавав непогані результати, але реальної конкуренції в боротьбі за титул тому ж «МЮ» не складав.
Далі команду чекали не найкращі часи — регулярні зміни тренерів, а також нестабільні результати за часів Брендана Роджерса. Все змінилося після призначення на посаду наставника Юргена Клоппа. Німецький фахівець уже в перший свій неповний сезон зумів вивести команду у фінал Кубка Ліги і Ліги Європи. Ще за 2 роки клуб досить несподівано для багатьох пробився до фіналу ЛЧ, але там звільнив місце «Реалу».
У сезоні 2018/19 «Ліверпуль» лише дивом не завоював золоті медалі АПЛ, поступившись на фініші всього 1 балом «Манчестер Сіті». Однак під керівництвом Клоппа «червоні» зуміли вперше за 14 років тріумфувати у Лізі чемпіонів.
Досягнення клубу
«Ліверпуль» – один з найтитулованіших клубів в історії не тільки англійського, але й світового футболу. У його колекції чимало трофеїв. Так, команді вдалося:
- 18 разів виграти чемпіонат Англії.
- 7 разів Кубок Англії.
- 8 разів Кубок Ліги.
- 15 разів Суперкубок країни.
- 6 разів Лігу чемпіонів (рекорд для британських команд).
- 1 раз Кубок володарів Кубків.
- 3 рази Кубок УЄФА.
- 4 рази Суперкубок УЄФА.
- 2 рази Міжконтинентальний кубок.
- 1 раз клубний Чемпіонат світу.
Причому трофейна кімната у Liverpool FC постійно поповнюється новими нагородами. В історії клубу практично не було часів, коли б він тривалий час не вигравав будь-який титул.
Знакові постаті команди
З історією «Ліверпуля» пов’язано багато культових персонажів, про яких і досі ходять легенди. Серед тренерів це в першу чергу Шенклі і Пейслі. Вони зуміли зробити з міцного клубу не просто топовий, а найкращий на континенті. Домінування «Ліверпуля» в роки їхнього керівництва над конкурентами було колосальним.
Серед гравців окремо можна виділити:
- Кенні Далгліша. Він не був вихованцем клубу і з’явився у «Ліверпулі», коли йому було вже 26 років. Однак це не завадило Кенні виступати за «червоних» більше 10 років. Саме цей період був найбільш плідним на трофеї для команди. Разом із Далглішем клуб зумів 6 разів виграти чемпіонат, 4 рази тріумфував на міжнародній арені. Всього за «Ліверпуль» він забив більше сотні голів. Згодом працював із командою як тренер і навіть зумів виграти Кубок Ліги.
Кенні Далгліш
- Іан Раш. Легендарний форвард клубу, який пробув у його складі більш як півтора десятка років. У період з 1980 до 1996 року Раш тільки на один сезон залишав «Ліверпуль». Він забив за команду більше 200 голів, що допомогло їй виграти титули як на внутрішній, так і на міжнародній арені.
Іан Раш
- Грем Сунесс. Гравець також прийшов до «Ліверпуля» не в юному віці, а коли йому вже виповнилося 25 років. Однак він зумів застати одні з кращих часів для команди – з 1978 до 1984 року. Саме в цей період «Ліверпуль» домінував не тільки на англійських аренах, а й на світових.
Грем Сунесс
- Стівен Джеррард. Легендарний півзахисник, який був вихованцем клубу. Джеррард став його капітаном у 23 роки. Саме він – головний символ «Ліверпуля» 2000-х і першої половини 2010-х. Разом зі своєю командою Стівен неодноразово перемагав в кубкових турнірах, але так жодного разу і не став чемпіоном Англії. Втім, це не завадило йому залишитися в серцях уболівальників. Його знамениті дальні удари і відданість рідному клубу викликала повагу і серед конкурентів.
Стівен Джеррард
У сучасному «Ліверпулі» також чимало персоналій, які вже мають культовий статус. Це і Клопп, і Салах, і Ван Дейк, і Фірміно. Цілком можливо, що через певний період часу ми і їх будемо сприймати як повноцінних легенд клубу.
Стадіон
Коли ми говоримо «Ліверпуль», то маємо на увазі «Енфілд» і його дух. Усю свою довгу історію «червоні» грають саме на ньому. «Енфілд» – це більше, ніж просто стадіон, це справжній храм футболу.
Зараз він уміщує трохи більше 54000 глядачів і на кожен матч тут влаштовується аншлаг. Головна ж «фішка» арени – це хорове виконання легендарної композиції You’ll Never Walk Alone. Пісня стала справжнім гімном клубу і виконуюється його уболівальниками перед початком усіх зустрічей. Це дійсно ритуал, через який іноді навіть відкладають початок зустрічі.
Уболівальники «Ліверпуля» на «Енфілді»
«Енфілд» – це справжня «червона стіна». Під тиском більш ніж 50000 тисяч уболівальників «Ліверпуля» будь-який суперник відчуває себе вкрай некомфортно. На рідному стадіоні «червоні» неодноразово здобували перемоги, які вписані в їхню історію.
Останній приклад – тріумф над «Барселоною» з рахунком 4:0. Здавалося, що після першої зустрічі, програної в столиці Каталонії з рахунком 3:0, у «Ліверпуля» немає шансів на підсумковий успіх. Однак завдяки шаленому настрою і підтримці трибун команда здійснила диво, відігравши неймовірний гандикап і пройшовши до фіналу Ліги чемпіонів, який у результаті і виграла.
Найпринциповіші суперництва
У «Ліверпуля», як і у будь-якого дійсно великого клубу, є відразу кілька принципових суперників. Однак у першу чергу такими вважаються 2 команди – це «Евертон» і «Манчестер Юнайтед».
Протистояння з «Евертоном»
Історія ворожнечі з «ірисками» починається ще від часів заснування «Ліверпуля». «Евертон» з’явився раніше і спочатку саме він грав на «Енфілді». Однак пізніше гравці переїхали на «Гудісон Парк», але не всі підтримали це рішення. Решта футболістів вважали, що краще залишитися на рідному стадіоні, тому заснували «Ліверпуль». Із тих пір матчі між командами незмінно мають принциповий характер.
Однак у цій дуелі безумовна перевага на боці «червоних». Досить відкрити створений для ФК «Ліверпуль» сайт, щоб подивитися статистику протистоянь. Зробити це можна і на https://www.evertonfc.com. Динаміка завжди була на користь «червоних». Так, в історії є окремі приклади, коли протягом кількох сезонів «Евертон» був кращим, однак головна команда в місті – це саме «Ліверпуль».
Суперництво з «Манчестер Юнайтед»
Другий, і ще більш принциповий суперник «червоних», – це «Манчестер Юнайтед». Афіша такого поєдинку – справжній подарунок для вболівальників, у якому б стані не були обидва клуби.
Афіша поєдинку «Ліверпуль» – «Манчестер Юнайтед»
Славетне протистояння міст перейшло й у ненависть на футбольному полі. Вона стала гостро проявлятися ще в першій половині XX століття. Недружелюбність втілювалася в конфлікти на стадіоні, а також між уболівальниками. Посилилося протистояння в 1960-ті, коли «Ліверпуль» під керівництвом Шенклі неодноразово вигравав чемпіонат, проте «Манчестер Юнайтед» зумів перемогти в КЄЧ, ставши першою англійською командою, якій підкорився цей турнір.
У 1970-ті і 1980-ті «Ліверпуль» був на голову вище від свого принципового суперника, який часто теліпався в середині турнірної таблиці. Ситуація ж почала змінюватися після призначення Алекса Фергюсона на посаду наставника «червоних дияволів». 1990 року у скарбничці «Ліверпуля» було вже 18 чемпіонських титулів, в той час як у «Юнайтед» усього 7. Проте за наступні 23 роки «МЮ» зумів 13 разів тріумфувати в чемпіонаті і обійшов свого одвічного суперника за кількістю завойованих титулів.
Це тільки додало драматизму протистоянням. Тепер ситуація змінилася, і не найкращі часи для себе переживають саме «червоні дияволи». Як підсумок, матчі з ними стають для «Ліверпуля» принциповими й за рахунок того, що гравці хочуть наздогнати «МЮ» за кількістю золотих медалей чемпіонату Англії.
Найдраматичніші матчі в історії клубу
За період існування команди у «Ліверпуля» було чимало матчів, які назавжди вписані в історію англійського і світового футболу. Ми вже згадували про перемогу над «Барселоною» з рахунком 4:0, яка дозволила вийти клубу до фіналу ЛЧ.
Можна також пригадати зустріч із «Ньюкаслом» у 1996 році, яка завершилася перемогою «червоних» із рахунком 4:3. Згодом цей матч був названий найкращим протистоянням десятиліття в АПЛ. Однак окремо можна виділити 2 зустрічі, які пройшли у 2000-ні і обидві мали вирішальне значення для завоювання трофеїв.
Фінал Кубка УЄФА 2001 «Ліверпуль» – «Алавес»
Перша з них – це фінал Кубка УЄФА 2001 року. У вирішальній грі «Ліверпулю» попався досить простий суперник – іспанський «Алавес», який до цього ніколи не досягав успіху на міжнародній арені. На початку зустрічі «Ліверпуль» швидко зумів повести з різницею у 2 м’ячі. Незважаючи на те, що іспанці відіграли один, до перерви Гарі Макаллістер зумів забити ще один гол. Як підсумок, 3:1 після першого тайму. Другий ж почався приголомшливо. Всього за 3 хвилини «Алавес» зумів забити 2 м’ячі і зрівняв рахунок. Навіть на гол Роббі Фаулера в середині зустрічі іспанці спромоглися відповісти влучним ударом незадовго до завершення основного часу.
Тоді діяло правило «золотого гола». Як результат, будь-який точний удар міг означати завершення зустрічі. Він відбувся на 117-й хвилині, коли гравець «Алавеса» випадково зрізав м’яч у власні ворота. Часу на те, щоб відігратися, в іспанців уже не було. І «Ліверпуль» завоював свій перший єврокубок за 17 років. Поки що це останній завойований командою Кубок УЄФА.
Джеймі Каррагер і Роббі Фаулер з Кубком УЄФА, 2001 р.
Фінал Ліги чемпіонів-2005: «Ліверпуль» – «Мілан»
Ще одна пам’ятна зустріч за участю команди відбулася на чотири роки пізніше. Тоді FC Liverpool у своєму першому сезоні під керівництвом Рафаеля Бенітеса зумів вийти у фінал Ліги чемпіонів. Команда пройшла тернистий шлях до трофею. Чого тільки варта півфінальна дуель із «Челсі», яку вдалося подолати тільки за рахунок гола-фантома у виконанні Луїса Гарсії.
У вирішальному ж матчі суперником «Ліверпуля» став легендарний «Мілан», який на той час був одним із кращих європейських клубів. На користь «россо-нері» слугували:
- Досвід. Всього за 2 роки до цього «Мілан» виграв Лігу чемпіонів.
- Зоряний склад. Діда, Мальдіні, Неста, Стам, Гаттузо, Пірло, Кака, Шевченко. Практично на кожній позиції у «Мілана» грали найкращі футболісти світу. «Ліверпуль» же настільки зоряним підбором виконавців не володів.
- Фарт. «Мілан» спеціально вибрав для фіналу свій білий комплект форми, в якому команда і до цього неодноразово вигравала нагороди.
У тому матчі все розвивалося, немов у фільмі. Вже на першій хвилині підопічні Карло Анчелотті повели в рахунку, а до перерви на табло горіли 3:0 на користь «Мілана». Таке відставання у фіналах Ліги чемпіонів ще ніколи нікому не вдалося відіграти. Однак на перерві фанати «червоних» заспівали свій легендарний гімн, і в другий тайм вийшли два абсолютно різні клуби. «Ліверпуль» досить швидко зумів відквитати відставання. Зусиллями Джеррарда, Шмітцера і Хабі Алонсо команда зрівняла рахунок.
Надалі ж шанс на успіх був у обох клубів, але «Мілан» виявився психологічно зламаним. «Ліверпуль» же, навпаки, завдяки підтримці своїх уболівальників зумів дотягнути до серії пенальті, де деморалізовані суперники пропустили кілька ударів. Дива реакції проявив і Єжи Дудек, що дозволило «червоним» завоювати свій п’ятий Кубок чемпіонів.
«Ліверпуль» – переможець Ліги Чемпіонів-2005
Фінал 2005 року багато хто визнає як найвеличніший поєдинок у футбольній історії. Він наочно показав, як завдяки характеру, бійцівським рисам і підтримці фанатів можна обіграти найбільш майстерного, але зухвалого суперника.
Найгучніші трансфери в історії клубу
Пограти в «Ліверпулі» – велика честь, тому чимало футболістів хочуть потрапити в цей клуб. Від пропозицій «червоних» зрідка відмовляються, адже повторної може і не надійти.
Спочатку команда в основному робила ставку на британських гравців. Вдалими трансферами можна вважати підписання тих же Далгліша, Сунесса, Раша. Гарно вписалися в команду Гроббелар, Хамман, Хююпяя і багато інших.
У XXI столітті футбол дуже змінюється. Вдалі переходи поєднуються з ненайкращими трансферами. Якщо говорити про якісні підписання, то тут можна виділити:
- Фернандо Торреса (30 мільйонів євро);
- Луїса Гарсію (6 млн фунтів);
- Пепе Рейну (4,5 мільйона євро);
- Коутіньо (13 мільйонів євро);
- Луїса Суареса (26,5 мільйона євро);
- Салаха (42 мільйони євро);
- Аліссона (62,5 мільйона євро);
- Ван Дейка (84,65 мільйона євро).
Вірджіл Ван Дейк
Утім, у період від останніх сезонів Бенітеса на чолі команди й до призначення Клоппа було чимало і провальних підписань. У першу чергу можна виділити придбання Енді Керролла за більш ніж 40 мільйонів фунтів. Контракт був наспіх підписаний на заміну Фернандо Торресу, який пішов у «Челсі». Нападник надто слабко проявив себе на «Енфілді», і його незабаром продали.
Зазвичай у ФК «Ліверпуль» сайт першим повідомляє про переходи гравців. Невдалих підписань в історії команди вистачало, і тільки коли Клопп став на чолі клубу і почав шукати виконавців під свій стиль гри, ситуація поступово змінилася на краще. Основа закладалась поетапно, але вже за кілька років результати його роботи стали помічати не тільки фахівці, а й прості вболівальники.
Останні новини про клуб
Призначення німецького наставника дозволило нарешті зробити «Ліверпулю» якісний крок уперед. Команда стала нарівні з гідними клубами не тільки Англії, але й Європи. Перемога у ЛЧ – найкраще тому підтвердження.
Юрген Клопп із кубком Ліги чемпіонів
Назавжди увійде в історію і чемпіонська гонка в АПЛ в сезоні 2018/19. «Ліверпулю» не вистачило всього одного бала, щоб завоювати заповітний титул. Причому команда зуміла набрати рекордну кількість очок для клубів, які фінішували другими.
Новий сезон «червоні» розпочали ідеально. Команда відразу виграла Суперкубок Європи, потім зуміла тріумфувати на клубному Чемпіонаті світу. У Прем’єр-лізі «Ліверпуль» видав найкращий старт в історії. Протягом усього першого кола команда лише один раз зіграла внічию і протягом сезону зуміла обіграти всіх суперників.
Зараз «Ліверпуль» – одна з найбільш грізних сил не тільки в Англії, але й на міжнародній арені. Завдяки продуманій трансферній політиці, а також роботі тренерського складу, у клубу хороший підбір виконавців, що дозволяє успішно виступати на всіх фронтах.
Причому команда не просто сильніша за своїх суперників. Вона демонструє яскравий і атакувальний футбол, який дуже подобається фанатам та приносить результат. Відкривши створений для ФК Liverpool сайт, можна побачити заявку клубу й особисто переконатися в тому, що в команді практично на кожній позиції грають головні зірки світового футболу. Також інформація про «червоних» доступна на https://ru.uefa.com.
Команда готується перервати свою низку невдач і вже навряд чи щось завадить їй виграти золоті медалі національної першості вперше з 1990 року.
